Щелепно-лицева хірургія

Синус-ліфтинг – це хірургічне втручання, спрямоване на відшкодування обсягу кісткової тканини альвеолярного відростка в області бічних зубів верхньої щелепи. Синус-ліфтинг зазвичай є підготовчою мірою перед установкою зубного імплантату в даних областях.

Для імплантації штучного зуба необхідно, щоб кістка, куди він буде вкручуватися, володіла достатньою шириною і щільністю. Якщо втрата зубів трапилася досить давно і кістка вже атрофувалася, потрібна операція синус-ліфтингу. У разі відсутності верхніх бокових зубів і необхідності їх імплантації синус-ліфтинг потрібен практично завжди: через сусідство з гайморовою пазухою, кістка там досить тонка.

Є два способи синус-ліфтингу при імплантації: відкритий і закритий.

Закритий синус-ліфтинг – більш щадна і менш інвазивна методика. Вона застосовується, коли є мінімальна товщина кісткової тканини – 2-3 міліметра.

У разі, коли кістка має менший, часто – мінімальний обсяг, нарощування проводиться за допомогою відкритого синус-ліфтингу. Ця процедура дозволяє відновити необхідний обсяг кістки і провести імплантацію навіть у безнадійних, на перший погляд, випадках.

Кісткова пластика – хірургічна методика заповнення дефіциту кісткової тканини. Імплантацію кісткового матеріалу, фіксацією фрагментів кістки, біологічною стимуляцією відновлення кісткової тканини коректують вроджені та набуті деформації.

Сьогодні кісткова пластика перед імплантацією – це поширена хірургічна процедура, яка виконується в стоматологічному кабінеті під місцевою анестезією. Її завдання – створення необхідного для установки імпланту обсягу кістки. Для цього застосовуються різні технології і матеріали. Після ретельного обстеження лікар вибере той спосіб проведення операції, який буде оптимальний для вас.

 Види кісткової пластики зубів

• Аутотрансплантація – використовуються власні тканини пацієнта для збільшення обсягів альвеолярного гребня. Ця методика зводить до мінімуму ймовірність відторгнення тканин.
• Синус-ліфтинг проводиться тільки на верхній щелепі в проекції зубів які межують з гайморовою пазухою. Для цього підводиться мембрана гайморової пазухи, а сформована порожнина заповнюється остеопатичним матеріалом.
• Остеопластика за допомогою штучних кістковозамінюючих матеріалів і бар’єрних мембран – техніка проведення операції практично ідентична аутотрансплантації. Відмінність полягає у відсутності необхідності забору власної кісткової тканини пацієнта, тим більше що сучасні штучні трансплантати характеризуються високим ступенем приживлюваності.

Вкорочення вуздечки язика або губ, зустрічається практично у 5% дітей і дорослих, причому, у чоловіків цей дефект діагностується в три рази частіше.

Вуздечка – це тонка слизова складка, розташована під язиком, нижньою і верхньою губою. Вуздечка є у всіх, але у деяких людей вона володіє невеликими особливостями, що може спровокувати вельми значні проблеми, такі як:

• проблеми з сосанням (у немовлят);
• порушення вимови звуків;
• дефекти прикусу;
• поява діастем (широка щілина між передніми зубами);
• запалення ясен;
• зміщення різців;
• порушення дихання.

Єдиним результативним методом лікування укороченої вуздечки є її хірургічна корекція.