Маніпуляції

Спірометрія – це метод дослідження функцій зовнішнього дихання, який включає вимірювання об’ємних і швидкісних показників дихання. Спірометрія допомагає ефективно визначити здатність легень приймати, утримувати й використовувати вдихуване повітря.

Такі обчислення роблять за допомогою спірометра – спеціального приладу, який складається із датчика потоку повітря та електронного пристрою. Останній переводить показання датчика у цифровий вигляд і здійснює усі необхідні обчислення. Ми використовуємо сучасний цифровий спірометр Heaco SP10. Пацієнт глибоко вдихає і з максимальною силою видихає у спірометр. Спірометр аналізує потік повітря й обробляє отриману інформацію.

Спірометрія проходить швидко й безболісно. Під час виконання проби спірометрії пацієнт знаходиться у вертикальному положенні. Йому дають спірометр і одноразову муфту, з’єднану з дихальною трубкою. За командою лікаря пацієнт робить глибокий вдих, щоб повністю заповнити легені повітрям, потім видихає з найбільшою силою і максимально довго. При цьому спірометр вимірює та реєструє обсяг і швидкість повітря, що проходить через апарат, а також низку інших показників. Процедуру зазвичай повторюють двічі або тричі, щоб встановити середнє значення усіх характеристик.

Спірометрію призначають для:

• визначення тяжкості захворювання легенів;
• контролю прогресування патологічного стану;
• визначення характеру захворювання легенів – рестриктивний (порушення вентиляції зумовлений зменшенням дихальної поверхні легень або зменшенням здатності легеневої тканини до розтягнення) чи обструктивний (звуження дихальних шляхів та підвищення опору руху повітря);
• контролю ефективності лікування.

Результати спірометрії відіграють вирішальну роль у діагностиці бронхіальної астми, хронічних запальних процесів у легенях і бронхах та інших хвороб, які можуть викликати погіршення функціонування легень.

Для отримання максимально достовірних результатів доцільно:

• не користуватися протиалергічними препаратами протягом 48 годин;
• утриматися від прийому інгаляторів та інших препаратів, що впливають на опір дихальних шляхів;
• не курити щонайменше за 4 години до дослідження;
• уникати важкої фізичної роботи за добу до процедури;
• виключити повноцінне вживання їжі за 2 години до дослідження;
• не приймати кофеїн-місткі напої та препарати протягом 8 годин.

Які доброякісні утворення видаляються методом діатермокоагуляції?

Переваги ДТК:

• відсутній глибокий некроз і травма;.
• прискорюється процес загоєння (початок вже з 2-х – 3-х діб);
• загоєння без утворення грубого післяопераційного рубця, високий косметичний ефект;
• мінімальна болючість і набряк у післяопераційному періоді;
• стерилізуючий ефект хвиль високої частоти, практично не буває вторинної інфекції; практично немає необхідності повторної процедури;
• відсутність кровотечі;
• швидкий та бюджетний метод.

Протипоказання до застосування методу:

• наявність кардіостимулятора;
• будь-яке захворювання в гострому періоді;
• запальні процеси в місці впливу;
• цукровий діабет, важкий перебіг;
• епілепсія.

Знеболення може бути:

• Ін’єкційне (у вигляді уколу).
• Аплікаційне (нанесення спеціального крему)

Перший варіант трохи дискомфортний (в сам момент ін’єкції), але зате працює майже моментально, відразу можна починати маніпуляцію. Другий варіант не викликає неприємних відчуттів, але вимагає часу (близько 20 хвилин, якщо йдеться про шкіру) на проникнення ліків у глиб тканин. Якщо передбачається маніпуляція на слизових оболонках, крем діє також відразу.

Рекомендації після процедури:

1. У місці розрізу чи коагуляції формується корка. Її рекомендується обробляти бетадином або присипати гентаксаном 2 рази на день.
2. Корочка самостійно відторгнеться протягом 1 – 2 тижнів. Бажано її не зривати: це подовжує процес загоєння, може спровокувати інфікування або рубцювання. Приймати душ після процедури а в той же день не рекомендовано, наступного можна, але без інтенсивного тертя мочалкою. Ванну приймати протягом декількох днів небажано, знову ж таки з міркування непожкодження кірки.
3. Протягом місяця після процедури не варто підставляти місце маніпуляції сонячним променям, так як може сформуватися стійка гіперпігментація.
4. Після загоєння ранки на відкритих ділянках тіла ще протягом кількох місяців слід використовувати фотозахисні засоби з SPF 50, так як молода шкіра більш чутлива до ультрафіолету.

Деякі видалені новоутворення вирушають до лабораторії на гістологічне дослідження.

Найчастіше фахівці  застосовують у своїй роботі гістологічні дослідження новоутворень (родинок, бородавок, папілом), щоб визначити онкогенну структуру утворень, виявити швидкість зростання аномальних тканин та ефективність лікування. У 98% ситуацій аналіз показує достовірний результат, дозволяючи виявити відхилення від норми етапі їх зародження.

 Процедура має протипоказання, тому виконується після консультації спеціаліста.

Класична процедура аутогемотерапії є внутрішньом’язовим або підшкірним введенням пацієнту його власної свіжої крові, не змішаної з будь-якими речовинами і не підданої будь-яким впливам. Є методики, при яких кров поєднується з цитратом натрію, піддається лазерному або ультрафіолетовому впливу, змішується з ліками, вводиться в рефлексогенні, акупунктурні точки.

Принцип дії аутогемотерапії полягає в тому, що така процедура надає стимулюючу дію на організм, активуючи його відновлювальні та захисні механізми.

 Показання:

• фурункульоз;
• запальні захворювання жіночої статевої сфери;
• гідраденіт та інші вогнищеві гострі та хронічні гнійно-запальні процеси;
• затяжні пневмонії;
• анемії;
• незагойні трофічні виразки;
• псориаз, екзема;
• інфекційні артрити.

При будь-яких захворюваннях аутогемотерапія не замінює інших методів лікування (хірургічних , лікарських) та застосовується поряд з ними.

Аутогемотерапією користуються також у провокаційно-діагностичних цілях, наприклад, при підозрі на приховано інфекцію, що протікає. нефриті та малярії, з обережністю та під контролем лікаря при нирковій недостатності та гострих запаленнях.

Протипоказання.  Хоча абсолютних протипоказань до призначення аутогемотерапії не існує, не слід застосовувати її при вагітності, гострих інфекційних захворюваннях, аутоімунних процесах, з обережністю та під контролем лікаря при нирковій недостатності та субкомпенсованих захворюваннях.

Процедура має протипоказання, тому виконується після консультації спеціаліста.

Прокол вух – проста та швидка процедура, але тільки в тому випадку, якщо ви проколює вуха досвідченого спеціаліста і в стерильних умовах

Інструменти Studex виготовлені виключно з якісних матеріалів, сережки-голки з якісної медичної сталі, гіпоалергенний сплав та стерильність мінімізує ускладнення процедури.

Різниці в яку пору року провести процедуру проколювання – немає. Дитячі сережки Studex зручно носити будь-якої пори року, незважаючи на наявність головних уборів. Проте більшість батьків вважають за краще робити проколи вух дітям навесні або восени, щоб уникнути труднощів загоєння ранки і догляду за нею в сильні морози або в спеку.

Інструкція по догляду після проколу вуха:

1. Сережки-голки не знімати протягом мінімум 1 місяця.
2. У перші 3 дні після проколу вуха утриматися від відвідування басейну, лазні, купання у водоймах, миття голови.
3. Щодня, вранці та ввечері протягом тижня обробляти місце проколу спеціальним антисептиком або хлоргексидину біглюконатом. Засіб потрібно наносити так, щоб він потрапляв на точки входу та виходу голки, а також у канал. Під час обробки необхідно злегка прокручувати сережку і рухати її в каналі. Іноді лікар порадить обробляти вушка бетадином.
4. Спиртом обробляти місце проколу не можна – може виникнути опік тканин.
5. Через 1 міс. можна зняти сережки-голки та поміняти їх на інші прикраси. Застібка знімається з певним зусиллям тому цей процес може бути проблематичним, наш фахівець допоможе з цією проблемою.
6. Якщо сережки-голки вам сподобалися, можна носити їх постійно.

Якщо виникло почервоніння, набряк навколо сережки, біль та виділення, слід негайно звернутися до фахівця, який робив прокол.

Рекомендовано при наступних діагнозах:

• нежить будь-якої етіології, у тому числі алергічний;
• синусити:
• риніти;
• поліпи та аденоїди, у тому числі множинні.

Як проводиться “Кукушка”?

Людина лежить на спині або напівлежачи, з закинутою головою. В одну половину носа вводиться лікарський розчин, а з іншої половини цей розчин відсмоктується спеціальним електромеханічним приладом. Людина при цьому постійно говорить «ку-ку». Звідси народна назва російською – «кукушка».

Навіщо говорити “ку-ку”?

Коли людина вимовляє ці склади, м’яке небо піднімається вгору і герметизує, замикає носоглотку і назальну порожнину.  Змінюючи положення голови і тиск усередині порожнини носа, теоретично можна домогтися не тільки виведення гною з пазух, але і ввести в приносові пазухи лікарський препарат. Чому «теоретично»? Тому що це не завжди можливо. Для успішного застосування «методу переміщення» отвори між назальною порожниною і навколоносовими пазухами повинні бути прохідні для рідини. Ні, безболісна, але неприємна, особливо для дітей молодшого віку.

Коли не можна промивати ніс?

Існує цілий ряд суворих протипоказань для виконання цієї процедури:

• регулярні кровотечі з носа;
• отити;
• сильна набряклість слизових;
• епілептичні напади;
• психічні розлади;
• порушення прохідності носових ходів;
• пошкодження або викривлення носової перегородки;
• алергічна реакція та непереносимість компонентів розчину.

Необхідно також з обережністю промивати ніс вагітним та жінкам у період грудного вигодовування.

Лаваж носа або аспірацію слизу для новонароджених та дітей перших років життя, які не вміють самостійно прочистити носика, проводить лікар, в ніс шприцом  з безпечним носиком вливається спеціальний розчин, який акуратно відсмоктується аспіратором або грушею. 

Процедура має протипоказання, тому виконується після консультації спеціаліста.

Стяжки для стягування країв різаних ран ZipStitch

Пластир є повністю неінвазивним, що дозволяє закрити неглибокі рани без необхідності накладання хірургічні. Швидко,безболісно, зберігає рану надійно закритою, навіть під час гнучкого з’єднання.

Складається із пов’язки, яка може бути затягнута за допомогою чотирьох регульованих застібок зверху, що дозволяє затягнути його утримувати доти, доки рана не буде належним чином закрита.

Для перев’язки ран на сьогодні в арсеналі лікаря є багато ефективних засобів. Наприклад, післяопераційні пов’язки від Хартманн, відповідають всім сучасним вимогам. Вони випускаються як на нетканій основі, наприклад, Cosmopor, так і на основі напівпроникною водовідштовхувальної плівки – Hydrofilm.

При значній кількості ранового секрету в якості вторинних пов’язок добре зарекомендували себе пов’язки Zetuvit та Zetuvit plus.

Для фіксації цих пов’язок на рані зручно використовувати самоклеючий рулонний пластир Omnifix, або м’який когезивних еластичний бинт Peha-haft.

Незамінна для лікування трофічних виразок є силіконова сітчаста пов’язка Atrauman Silicone та гідроактивна суперабсорбуюча HydroClean plus,HydroTac